Темна нічка спеленала
Вечір в полотно,
Що так довго-довго пряла
В заметіль давно.
Ось приспала сивий вечір
Посеред дворів,
А сама лягла на плечі
Старих яворів.
Опустилася на груди
Сонної землі...
Темінь тулиться повсюди,
Тоне степ в імлі.
Вітер в лісі туже, плаче,
Сидячи в гіллі,
Бо здалось, що він неначе
Сирота в пітьмі...
Жовтий лист з дерев спадає,
Закружля в танок.
І душа чомусь зітхає,
В серці холодок...
Шовком вишите все небо,
Розлились зірки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239039
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Н-А-Д-І-Я