електричним струмом.. крізь кабелі, міста і долі.
теракт лиш привід, привід - лиш теракт.
мряка неначе сіль на талій кризі; а долонь в долоні.
ту кригу знов розтоплює в душі щось,
відновлюючи сердець схололих тракт.
вповільнюється на сходах крок наш спільний.
під"їзд охоплює пожежа і її попіл лишає на одязі сліди.
а ще на одязі лишився запах.
і коли я поряд з носієм того запаху,
то в місті гаснуть усі ліхтарі.
був ще інший під"їзд, але то було після.
і над старим і таким булгаковським
два білих коня.
незрозуміло лунала для мене попсова пісня
та гріла
бо вона твоя.
і кружляв вальс на люднім пероні
поки не приїхало відповідне метро.
метро - це не літак, а літаки це там де вона працює.
а значить треба туди бігти, шукать її, йти на тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238940
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: C3H5(ONO2)3