Все погано, до біди.
Чим зайнятися - не знаю.
Боже, Боже! Поможи!
Чую я, що помираю.
Помирать мені не в милість,
Хочу ще на світі жити!
Але ця буденна сірість
Ладна в мині все убити:
Щастя, радість, доброту,
Кольори - і світлі й темні.
І любовну теплоту,
Що зігріває дні буденні.
Марю, часто, о півночі.
Щастя бачу увісні.
Блискавичні карі очі,
Губи шепчуть щось мені.
Я не чую, я далеко.
Йду на зустріч - віддаляюсь.
І неначе той лелека
Вірним їй одній лишаюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238701
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Ессай