Болгари й греки розмовляють
Своїми мовами із Ним,
В молитвах Бога прославляють
Біблійним словом віковим.
Вже українське щире слово
Почув Господь, хвала Йому.
Відродиться в молитві мова
І віра в істину саму.
Чому ж їх звуть єретиками
Росії дочки та сини?
І не церковними словами
Їх судять у церквах вони?
Ще за Іони* відділилась
Москва від Царгородських стін
І самостійною зробилась...
Дай, Боже, й нам того ж! Амінь.
*Ці події відбулися 15 грудня 1448 року, Іона – єпископа Рязанського – було обрано першим митрополитом Московським, без благословення Константинопольського Патріарха.
Царгород не визнавав незалежності Московської Церкви протягом 141 року.
До 1686 року Київська митрополія перебувала під юрисдикцією Патріарха Константинопольського і жила цілком окремим життям від Московської митрополії...
Так розповідає про наше минуле “Закон Божий” (Підручник для сім’ї та школи. 2008 р.).
Російська Церква більш ніж 500 років тому бажала самостійності!.. Чому ж у час
не середньовічний, у час наукового прогресу самостійна Україна та самостійна Українська Православна Церква, в коментарях російських лівих видавництв, – декларується як гріхопадіння всієї української нації!?
Поховані Українською Православною Церквою небіжчики не потраплять у рай – не голосно попереджає українців Російська Церква...
В наш час до раю не потраплять напевно ті, хто спекулює на релігійних почуттях, показуючи одні й приховуючи інші сторінки нашої історії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238456
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Ерох2