Забуваються минулі мрії,
Що колись так гріли мою душу,
Стерти маю в пам'яті кохання
І забути його зовсім мушу.
Так хотіла в подарунок щастя,
А отримала лиш гіркі сльози.
Втратила я віру в свої сили,
Та забути його ще не взмозі.
Просто мріяла, наївна, як дитина,
Будувала десь рожеві замки.
І літала вільна, як пташина,
Не ховала себе в тісні рамки.
Забуваються минулі мрії...
Так шкода, але я вже змирилась,
Я живу, а ти тепер вже вільний,
Я шкодую, що ми все ж зустрілись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238403
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Світлана Ярощук