Він завжди цілує її…Вона закриває очі і мріє…Вітер торкається її шиї своїми прохолодними долонями…Він завжди дивиться на неї…Він любить її уста, руки,плечі…Її тіло пахне весняним небом, солодким і недосяжним.
Вона завжди дивиться йому в очі…Його сірі очі ховають в собі загадковість… Вони бачать її відверту посмішку…Вона завжди дивиться йому в очі…Його сірі очі сповнені життям…Вони поглинають в собі її…
Вони завжди беруться за руки і повільно крокують вулицями …Їхні руки поволі ніжно переплітаються одна в одній… Вони завжди беруться за руки і їхні серця мліють…
Їм не потрібний час… Хвилини розчиняються в повітрі… Для них не існує меж…Лише безмежний простір.
Він живе для того, щоб жила вона…Вона живе для того,щоб в його серці розквітало кохання, наповнюючи їх молодість фарбами весни …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238349
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: время.время