мОї богИ неспокійно вранці
зриваються і вимикають будильник,
їхнє життя все тікає крізь пальці,
і завжди порожній їх холодильник.
мої боги ріжуть вени і фрукти,
купують книжки на відкритому ринку.
незримо причетні до мого смутку,
шукають себе і свою половинку.
мої боги розчиняються в місті,
ніби метафори в їхніх текстах,
ніби тумани в сухому безліссі,
ніби п’яниці на літніх фестах
мої боги блукають у горах,
падають і роздирають коліна –
кров їх безгрішна, чиста й прозора,
пахне суницями, сонцем і сіном.
мої боги плачуть лиш на папері
у еклектичних власних полотнах,
у вицвітаючій акварелі,
та у листах. їх вже майже сотні –
моїх богів недитяча сповідь,
всі перекручені словом події –
наче весняна широка повінь,
наче дитячі наївні мрії.
мої боги забувають часто
срібні ключі від власного дому,
вимкнути газ і купити масло,
випити каву – прогнати втому.
мої боги не виходять з онлайну,
навіть як північ зажмурює очі,
щоб нагадати: «все буде файно»,
щоб побажати хорошої ночі.́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238334
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Місафір