Подарунком долі тебе я вважала,
І щастя світилось у моїх очах,
Любов я до тебе так ніжно плекала,
І вічно твоєю я стала в думках!
Я сина і доньку від тебе хотіла,
І стать невісткою мамі твоїй,
І рідною, близькою душею,
Для тебе, найдорожчий мій!
Та ні, життя повернулось спиною,
Не мене одну в обіймах тримав,
І це сталось цією зимою,
Була та, до якої ти часто втікав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238254
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: Можливо