ти мене вибач – то просто хвороба
з бажанням замкнутися наодинці.
давай почекаємо, поки вечір
заповнить весь простір по самі вінця?
давай почекаємо, поки птаство
сховає проміння у своїх крилах?
пробач мені це самотиння-дивацтво…
я просто давно вже сховатись хотіла.
а може, ти схочеш лишитися також?
причинені двері, засліплені вікна…
і тиша, котру відчуваєш тілом,
котра уже стала неначе рідна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238250
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: Місафір