ЧАС СІНОКОСУ

Минула  тиха  незабудок  слава,
Блакить  пелюсток  дрібно  накрапа.
Вже  вистоялись  у  левадах  трави,-
Терпляче  ждуть  проворного  серпа.
Не  відшукати  згубленої  стежки,
Що  бігла  щойно  лугом  навпростець.
В  зелені,  шовком  виткані,  мережки
Кладе  покоси  на  світанку  жнець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238147
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: Галина_Литовченко