Зимова спека душі

Зламалась  тиша.  І  цьому  причина  -
Асфальтові  мелодії  авто.
Шалено  мчить  розбурхана  хвилина  -  
А  я  не  чую...  Зараз  я  ніхто.
Здивованими  поглядами  неба
Рясніють  вікна.  Тисячі  зіниць...
А  я  сліпий.  Мені  цього  не  треба!
Лежу  посеред  світу  горілиць.
На  вулиці  така  зимова  спека,
Що  знову  роздягнувся  до  душі.
Довкола  люди,  вулиця,  аптека  -  
А  я  пишу  закохані  вірші.
Почувши  те,  на  що  так  сподівався  -
Чарівні  злети  невагомих  вій  -
Я  дописав  Тебе.  І  закохався
У  мелодійний  образ  моїх  мрій!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2011
автор: Іван Юник