Накинуться на мене критикани,
хоча я ще нічого не сказав.
І перші - хто тебе в ті роки ганив,
Коли на ВИ вже подумки звертавсь.
Ти - наша совість, там, в cемидесятих,
ти - крик душі на повному скаку.
Ти - молодість з гітарою кудлата
у джинсах і в шкірянім піджаку.
Ти - наша пісня на магнітній плівці,
в сміливім слові, що палило цвіль,
ти - наша мрія в дорогій автівці,
слід від коліс якої - смуток й біль.
Все недоспіване, не зігране, не зняте
зірвалось з урвища і зникло із очей,
лиш пам"ять не облишила кричати
до хрипоти на загнаних коней.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238021
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.01.2011
автор: Борода