Знову місяць на небі сіяє,
Знову падають зорі за край
Та душа моя плаче,страждає
Я прошу-мене більше ти не чекай
Не чекай,коли день скінчиться,
Коли виплине місять з-за хмар.
Нехай тобі наша зустріч насниться
І мине твій нічний кошмар
А я просиджу в самотинні
Про красиве життя помрію
І буду уявляти по хвилині,
Як нову сторінку із життя відкрию.
Я залишу старих знайомих
І піду у далекі краї,
А коли дійду до глибин невідомих,
То ти забудеш вже очі мої
Не згадаєш уже,обіцяю,
Що відкривалась колись я тобі,
Як зустрічали рожевий світанок,
І вдивлялись у хмари голубі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237952
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2011
автор: Амалія