Прекрасного немає вже у світі
Воно помало відійшло у давнину
Та інколи, немов незнані квіти
Так рветься через душеньку мою.
Не знаю чи насправді біль у серці…
А може, це лише порив душі?
Та все ж я знаю: за стіною - дверці,
Які колись я прочиню собі.
Щоб жити, всі багатства ні до чого
Щоб жити, треба серцем відчувати
Воно завжди покаже нам дорогу
Котру в житті потрібно обирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237846
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2011
автор: YMK@