«Прощай!» - звучало. Подих затамовано.
Ну от і все. Святкуй своє життя!
А це мовчання – поле заміноване… -
Як схибиш знову – прямо в небуття.
Не має змісту навіть «До побачення!».
Лиш погляд може вбити наповал…
Я тобою навік приречена…
Ще мить. І все. Останній інтервал.
Іще секунда. Фінішна пряма…
«Кохаю», хоч не вирвися до повені!
Ну от і все… Кажи ж, не будь німа!
«Прощаю… Щастя… в полі замінованім.!»
00.26 0.01.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237832
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2011
автор: Аліна Шевчук