…

Т.О.

Чоловік,  що  уміє  себе  відродити  з  музики,
носить  в  сумці  великій  мій  Всесвіт  (собою  ж  створений),
за  відсутності  кроків  Твоїх  -  почуваюсь  лузером
у  затянутій  грі  почуттів  забуттям  спотворених.

Чоловік,  що  цвіте  підвіконня  Твоїм  кактусом,
із  книжок  у  кімнату  тікають  слова-привиди,
я  Тебе  у  собІ  віднайду  в  будь-якім  ракурсі,
я  себе  в  ТобІ  залишУ  під  усяким  приводом.

Чоловік,  що  розбив  поцілунком  моє  "викання",
став  тавром  на  душі,  вітроломом  думок,  лукавим.
Твої  звички  і  свої  трикрапки  з  рядків  не  викину.
Мійчужийчоловік,  Ти  у  снах  до  тепер  блукаєш...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2011
автор: Olenka_B