Весь день, без зупину
Збивала перину-
Насуплене небо.
Ткала полотнину,
Три фарби розлила,
А більше й не треба.
Бо в сірому-смуток,
У білому-світло,
А чорний навчає
Страждать,пам*ятати,
Життя цінувати
Від краю до раю.
Тендітна та гарна,
Краса її марна,
Щороку сивіє.
Сухі її очі,
Співає щоночі,
Бо плакать не вміє.
І серце самотнє.
А руки-холодні...
Віддам їй хустину,
Бо втоми не знає
І землю вкриває,
Як мати-дитину.
Даруй своє світло,
Хай сяє привітно,
І біле навчає
Від серця кохати
Життя цінувати
Від краю до раю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237161
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.01.2011
автор: lilova