Загнав себе у нові рамки
З одного в інший кут.
Суцільні залишки, останки,
Руїни там і тут.
Не залишив усе позаду,
Не збудував нове.
Собі не можеш дати раду,
Знайти хоч щось живе.
За межі вилізти - не сила.
Біжиш, та не туди.
Квиток в свободу сльози змили.
Не купиш, не плати.
Твій час іде. Ти стільки згаяв.
До старту знов прийшов.
Лиш Бог тебе найкраще знає.
"Іди за Ним!" - скажу.
Бо щастя там, де ти є справжній,
Без стін, в яких сидиш.
Без бруду й масок жити краще.
І зайве все залиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237082
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2011
автор: Іра Крижановська