Прощай! А завтра знову стрінемось
у снах моїх чи мріях молодих,
бо лише там ніколи ми не змінимось
на крилах ночі ніжних золотих.
Радій! Радій новому подиху,
приспаному у сутінках земних.
Відчуй мене, знайди мене у поруху
усіх свої ілюзій золотих.
Мани мене! Мани медовим подихом,
п'янкими ароматами весни
і кожен раз як впрерше трошки з подивом
знайду я шлях у ті казкові сни.
Люби мене! Люби таку піднесену,
напоєну твоїм палким теплом.
Цінуй життя із зимами і веснами
я пригорну тебе до серденька крилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2011
автор: zolotovoloska