Я не зважаю на те як світяться твої очі,
Я не вимагаю, для себе від тебе любові,
Я знаю, що ці сумні подихи ночі,
Я віддам частину тиші і віддам горю.
А твою посмішку лукаву, запам'ятаю,
Залишу вітру і з ним я розвію,
Ті чарівні та вже, нажаль, мертві миті,
Які в голові своїй я зруйную.
Лиш душі віддам я навіки кару,
Лиш серцю шматок надії,
Кохання теє блукає як примара,
Залишаючи одні лиш опустіли мрії.
Подарунок того, чого вже нема,
Серця останній дзвін,
Я в руках тремтячи тримаю,
Ставлячи життя своє заради твого на кін...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236431
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Даша Піддубна