Створила щедро тепла літня злива
По всій леваді сонячні озерця.
І знову, як в дитинстві, я щаслива, -
Тече тепло з трави до мого серця.
А що не дівка вже, яка різниця?
Мені роки не стануть на заваді.
Повище підніму рясну спідницю
І пробіжусь у бризках по леваді.
Нехай сміються молоді вербички,
Що свідками моєї втіхи стануть.
Життю радіти маю добру звичку
І бути юною в душі не перестану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236401
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Галина_Литовченко