Босими ногами - йду до мрії,
але всюди бите скло,
і шиплать навколо змії,
через крок, лежить гімно.
Не вступити в нього тяжко,
хоч маю пару я очей.
Жити тут, стає вже страшно,
нема диявольських ідей.
Хочу заміський будинок,
маю мізерну зарплату.
Хочу не одну дитину,
та не маю, що їм дати.
Але в принципі нічого...
Жити можна, навіть так.
Неможливо мати всього,
головне - знайти свій шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236230
Рубрика:
дата надходження 22.01.2011
автор: Jazzman