ПОХИЛІ КРИЛА

Я  дивлюсь,  ти  стоїш  поруч:
За  плечима  –  похилі  крила,
В  ревнім  морі  твого  зору
Небеса  мої  хвилі  вкрили.

Бездиханні  душі  пори,
Знекровілі  життя  жили,
Під  рукою  –  зрушені  гори,
Замість  тверді  –  розкидані  брили.

Я  в  твоєму  вмиюся  світлі,
В  заметіль  твого  духу  вкриюсь  –
Хай  між  нами  вічнозавітні
Затанцюють  скорбота  й  приязнь.

Від  цілунку  у  вічі  помреш  ти,
Бо  побачиш,  куди  вцілив…
Обіцяю,
вірую,
врешті
Будеш  зцілений
і  зсивілий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236226
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2011
автор: Богдан Ант