Наші розмови з тобою нагадують війни.
Радше подібні ті війни до шахматних партій
Я починаю, і я ж виграю їх − як білі...
Ти ж мені знову подвійну і чорну − завзято
Каву готуєш... В улюблене мною горнято,
Дяка − не в постіль... Її я так м'яко стелила -
Прагнула тіло додати до круглої дати.
Хочу в полон! Воювати вже більше несила!
Вкрай вже обридли ті шахи... ті немічні мати...
оригінал:
Наші розмови з тобою нагадують війни.
Хто розпочав і для чого – то тайна допіру.
Я наступатиму завтра – то каву подвійну!
Ти не оклигав іще від минулого. Миром?
Що тобі варто ну просто узяти і здатись?
В таборі добре годують і стелять, і… Може
врешті згадаєш річницю боїв, нашу дату?
Прапором білим покриєш незгойдане ложе?
за адресою http://gak.com.ua/creatives/2/27079
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236144
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 21.01.2011
автор: Лариса Іллюк