Я любила тебе любити. Егоїстка ти скажеш, не так?
Вже не тягне тепер магнітом твій міцний на спині кулак.
Не лишилось ні сил, ні болю. Відпусти у загублений вир.
Я ніколи тобі не дозволю так любити, як ти любив.
Ти мене розпустив по світу – в різнобій на усі голоси,
А слова – то лишень москіти, тож мовчи, більше не проси.
Вже давно позривали жадно із колодок чужі замки,
Де ховались обман і правда, особливо обман бридкий.
Замість каменів – сталагміти, не дивуйся тепер чому
Я любила тебе любити, запроторивши рай в тюрму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2011
автор: Halyna