(залишилось дочекатись)

Я  б  написала  сім  томів  книги  про  твої  губи,  
якби  хоч  раз  до  них  вдалось  доторкнутися.  
Давно  не  бачу  різниці  між  «було»,  «є»  і  «буде»  
і  не  вірю,  що  ти  можеш  не  збутися.  
П'ю  дешеве  вино  в  незнайомій  пустій  квартирі,  
дивлюсь  як  вечір  з  містом  цілується,  
от  побачиш,  наступної  осені,  в  моєму  власному  вирію  
ми  гулятимемо  львівськими  вулицями.  
Будем  пити  разом  нашу  улюблену  каву  (однакову),  
гуляти  дахами  і  слухати  ніжний  шум  нашого  міста.  
І  ввечері  поза  твоїми/моїми  проблемами/справами,  
на  вузькому  диванчику  нам  ніколи  не  буде  тісно.  
Ти  будеш  малювати  осінь  на  цілу  стіну  над  ліжком,  
я  фотографуватиму  тебе  за  роботою  і  тихо  тобі  всміхатимусь,  
а  потім  ми  разом  заснемо  і  зовсім  на  трішки,  
навіть  в  своїх  (однакових)  снах  побачимось.  
Залишилось  лише  почекати,коли  нарешті  наступить  осінь  
і  нічого  з  усього  задуманого  не  забути.  
Я  б  написала  сім  томів  книги  про  твої  очі,  
якби  хоч  раз  вдалося  в  них  втонути.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235824
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Эллен Грин