На юній квітці конюшини
Бринить коханням сивий джміль,
Нектар збирає по пилині
Гоїти серця мого біль.
Колись із губ твоїх збирав я
Меди у мрії потайні.
Джмеля містерія прадавня
Вертає нині їх мені.
І липцю дикого сп’яніння
Торкає знов мого єства,
І серця музика осіння
Твої оживлює слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2011
автор: Рідний