Голубить сонце поглядом так мило
В обіймах всіх тримає допізна.
Зустрілись, де пісок торкає хвиля,
І морю - ні початку, ні кінця.
Змішалися від насолоди дати,
Дрібним намистом полетіли дні
Писав вірші...Він слів не міг казати
Слід кинула хвороба: він німий.
"Дрібниці це", - подумала про нього
Морозом душу пробирає жаль
В думках вона просила тихо Бога
Аби...лиш зрозумів його печаль
Вуста він цілував - а з серця крик
Гріх їй за що? Дійшов до краю...
Затиснув душу й мовчки кудись зник
Стоптавши на піску своє "Кохаю"
Закрили хмари сонце золотисте
В очах її давно згубився сміх
Життя без нього, вже не має змісту -
Німіє з горя. Ось де справжній гріх!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235734
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Ninel`