фотографії наші не пожовкнуть.
як добре що тепер не усі вони чорно-білі -
я бачу колір твоїх зіниць.
розбуди мене. розділимо ранок на двох.
адже тіло твоє не бачило сонця з півроку.
лиш битий посуд.
чи чув ти вії мої. їх порух. (?)
я ж бачу тебе замкнутими очима. чи замкненими.
твої доторки. чи дотики. не гірші неба. чи кращі.
не час.
сплети мені жмут годин в зелений светр -
я торкатимусь його скронями.
насправді мій сміх спонтанний.
мов твоє запалення серця.
(розбуди мене. розділимо ранок на двох.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235662
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Дитя ВУДУ