Твої останні квіти.
Твої останні. Жаль...
Навіщо бУло палко так любити,
Щоб в серці залишилася печаль?
Один єдиний погляд.
Такий холодний - лід.
Чому та зустріч - незгладимий спогад
Від якого так душа болить?
Одне єдине слово -
Немов у серце сталь.
Чому була прощальною розмова,
Що мрію закувала у кришталь?
Без тебе як летіти
У днів незриму даль?
І як забути ніжні білі квіти,
Які були останніми, на жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235659
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Віта Крижанівська