Незбагнена мить…

Несправдилося  -  наче  й  не  було.
Судилося...  Але  не  нам  з  тобою.
І  вже  такого  болю  набуло
Те  почуття  провини  та  двобою.

Невже  ти  геть  не  відчував  тепла,
Того,  що  жевріло  іще  поволі?
Невже  ти  не  збагнув,  що  я  була
Не  просто  жінкою  тобі  -  посланцем  долі?!

Лише  тепер  відчув  ти  подих  зим,-
Невже  тепер  в  житті  чогось  бракує?
Життя  колишнє  крізь  образи  дим
Ходою  впевненою  в  небуття  крокує.

Уже  мені  так  сильно  не  болить,
З  гіркою  посмішкою  я  дивлюсь  на  тебе.
ТОБІ  болить  та  незбагнена  мить,
Коли  душа  моя  сягнула  неба...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2011
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина