І випаде дощ.
І сльози уже будуть зайвими...
І небо очима моїми печально погляне згори
на стомлений світ.
І мрії пташиними зграями
кудись полетять, лишивши прощальне "курли"...
І випаде сніг.
І холод заповнить прогалини
між нашими душами, богом, полонить надії і сни...
А ми, як усі, чекати провіщення станемо...
В самотності кожен. В самотності...
Аж до весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235592
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2011
автор: К@труся