Стояв Старий ліхтар у парку
Освітлював алеї й лавки
Був свідком багатьох подій
Він бачив радість, бачив біль
Лиш вечір в місто завітає,
Одразу і його вмикають.
Ліхтар любив свою роботу
Світив він справно, не згасав
І юним хлопцям та дівчатам
Завжди дорогу освічав
Якось одна весела пара,
Що від очей людських ховалась
У парка глибину пішла
І лавку там собі знайшла
Усюди тихо, ні душі
На небі місяць і зірки...
І пара наша тут присіла
І цю місцину полюбила,
Без свідків, тихо, без людей...
Тут кожен день вони гуляли
І завжди з ліхтарем вітались...
Вона кохала, він кохав
За плечі ніжно обіймав
Лише ліхтар дивився з сумом
Не йняв він віри у словах,
Що палко так казав юнак
А через місяць, може два
Почув він знову ті слова
Юнак той самий, лиш біда
Бо дівчина уже не та...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235567
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2011
автор: Livera