Не пишеться, не мріється, не спиться.
Так холодно й пустельно - дивно так.
Та муза - перелітна синя птиця
Своє перо залишила в руках...
Сьогодні сперечаюсь з самотою.
Шепочуться заплутані думки.
Не може доля річчю буть простою.
Не перейти у брід її ріки.
Я дзеркало минулого розбила.
Залишились лиш скалки почуттів.
Й надії намальовані вітрила
Які несуть у світ щасливих снів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235493
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2011
автор: Віта Крижанівська