Мені всерівно якось стало,
на всі слова, і вчинки, і похвали.
Хвилює все це мене зараз мало
І не боюся рвати я корали.
Колись любила,думала,хотіла
Постійно снився і не хотів йти
Від погляду твого я швидко мліла
і світу справжнього я не змогла знайти.
Тепер мені всерівно, чесне слово
Прошу повір, повір,повір
Кричиш "навіщо мені твоя мова"
А я у відповідь лише повір
Мені всерівно якось стало
На всі слова, і вчинки, і похвали.
Тепер лише вона тебе кохає.
Й як я колись, постійно жде похвали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235388
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2011
автор: Стелла