не забереш з собою
бо дві косички ще змалку
врослися корінням
у небо волинське
ніхто не зрубає
стовбур родоводу мого племені
зможеш бути лише туристом
у світі модерних кав"ярень
і середньовічного повітря
нанизаного на куполи собору
моє споришеве подвір"я
ніколи не стане
прирученим газоном
ти можеш на нім
побудувати капличку
і приносити у жертву
квіти для Лади
задобрювати місцеву владу
і голубів
та всеодно будеш чужаком
у зграї пралуцьких ворон
кааар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235247
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.01.2011
автор: Ганна Луцюк