нових повідомлень не було.
крізь прочинене вікно волосся на руках відчувало вітер.
чай вже холодний.
а де ж грань між реальністю і ледве дихаючими мріями? кров на губах.
темні лінії по кутах кімнати створюють негармонійний квадрат.
незатишно і незручно. ногам не тепліше ні від ковдри, ні від чаю.
вони мають право жити своїм життям. такі самотні і сумні.
нехай замерзли, байдуже. я надто жорстока до них.
я надто жорстока до людей. або нелюдей.
більше не бачу зірок на небі. наче їх там і не було.
темно синя матерія. вильветове. чи це те небо?
чому так багато ліній на долонях? а я вже не пам*ятаю твоїх.
а мала би знати. кожну.
кіт мене більше не любить. не сидить на колінах.
не говорить і не лізе цілуватись.
а так хочеться холодного носа до щоки.
хай би хоч одна впала. вперше б загадала бажання.
думай про мене. хоча б раз на тиждень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235207
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2011
автор: Eileen