Брехнею пахне все навколо,
Самотність, ранок, дивне все.
Серце моє застудилось й хворе,
Ніщо його вже не врятує.
Боюсь почуттів, що накривають з головою
І весни п'янкої смак.
Боюсь побачити крізь роки
На наших душах закам'янілий знак.
Гадалось буде все інакше
І вірилось в твою любов без меж.
Хіба могла знати, що завше
Доля обирає собі жертв.
2006-2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2011
автор: Олеся Вишня