Дівчина прокинулась, почувши звук свого мобільного дзвінка.Насилу піднявшись, поговорила кілька хвилин по телефону.Яскраве світло люстри спросоння било у очі.Біля неї спав він, той кого вона так сильно хоче.Вона поцілувала його м/які яскраво-червоні від алкоголю губки і опустила голову.А потім жадібно цілувала іще й іще...Жадібно, бо він зараз з нею, він поруч.Як часто вона хотіла отак просто бути біля нього і цілувати його, коли лежала вдома сама, згадуючи.А зараз він тут, він біля неї.І знову гладила і м/яла рукою його зелену сорочку на грудях, ненаситно цілуючи.А в кімнаті купа людей...Хтось дивиться, бачить.Але байдуже.Байдуже, адже для неї зараз не існує нічого, крім нього, тільки він, що спить п/яний перед нею, більше нічого в цьому світі не важливо.Важко лежати з ним і хотіти його.Важко лежати без нього і хотіти його.Дівчина задумалася, що важче.
Ці всі відносини доводять її до сліз, а його до шаленої злості.Деколи хочеться усе кинути і піти.Але куди піти?Вони не зайдуть далеко один без одного, адже спогади їх наздоженуть і повернуть, з/єднавши їхні руки докупи, звівши до купи серця і тіла.І немає ніяких принципів, немає ніяких рамок.Ми їх вигадуємо собі самі.Можна все, якщо обидва це вважають нормальним.Що це за відчуття?Пристрасть?Любов?А може тваринний інсктинкт?А, може, всього по трохи і отакий-собі божевільний коктейль?Зате цей коктейль смачний, і кожен з них хоче пити його, не в змозі відірвати губ.Просто їм разом добре, от і все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234940
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Lady Rain