Розгулявся сніжний сміх,
Вітерець-пустун притих.
З пагорба летять санчата,
Ой веселі тут дівчата.
Рум’яняться ніжні щічки
і пашіють гарні личка.
Як під гірку важко йти,
А з гори – за мить злетиш.
Лиш Сергійко упирався
Дуже швидкості боявся.
Зрозуміти не зумів,
Хто, куди і як летів.
Ми ж так гарно накатались,
Колючки позалишались,
Від шипшини і від глоду,
Але це як в нагороду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234874
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.01.2011
автор: fialka@