два лате , ми, спільний ранок
але ти на ен кілометрів на полюс
ми не робим один одному рани
я об тебе ніколи не вколюсь
два екрана (не два літака)
– це й усе що нас зараз єднає
Не знаю ще хто я для тебе така
Але ти запевняєш – у серці одна є…
скоро восьма і треба іти
не продовжимо спільний наш ранок
але щось ще тримає. Немов я і ти
готували сімейний сніданок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234765
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2011
автор: Наталка Тактреба