Я мріяти, напевне, вже не вмію,
Щось тріснуло у замкнутій душі.
То був короткий приступ ностальгії
І краще більше й слова не кажи.
Вертайся у свою зимову казку,
Лиш спокою мені, благаю, дай!..
Не видержу чергової поразки,
Що знову прирікатиме на жаль.
Не треба мене знову наражати
на щастя неприступний гострий кліф,
коли внизу немає кариматів,
чи це тобі не вигадка і міф?
Напевне, мрії більше не для мене, -
Мені вони цікавий феномен.
То був миттєвий біль у скронях, в венах,
То знов ім’я не з тих, либонь, імен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234754
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2011
автор: Halyna