Iнoдi сильнo xoтiлoся вмерти,
Вуха закрити долонями смутку.
Тиша залИшилась вдолі роздерта,
Стерто із пам'яті днів незабудку.
Іноді просто хотілось кричати
В простір, i вимкнути сонце і зорі.
Волі нема - є надломлені грати,
Біль намалює на серці узори.
Іноді навіть хотілося вбити
Страх, що зсередини душу голубить.
Перед іконами дикі, розбиті
Просять пробачення стомлені люди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234709
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2011
автор: Галинк@