Сонячний бунт, болить непотріб.
Знесено з лику твого вуаль.
Зірвано пам*ять, і в роздріб
вірних пісень псевдосталь.
Алгоритм вже мовчки забрав,
те, що колись поклав на поличку.
І тепер ні бажань, ні табу, ні прав,
лиш калюжі брехні невеличкі.
Від щелеп до нігтів самих
підкрутивши дротиком, може
ти знову цього разу притих,
і підглядаєш за мною, Боже?
Босоноге щастя моє десь в скрині
льодом уявлень гнилих взялось.
Я його без огиди дістану нині
там, де його вже зігріє хтось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234538
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2011
автор: MsAnark