Я розливаюсь, розпадаюсь, роздягаюсь. Роздягаюсь. Так. Тож ти чекай на мене. Чекай, вартуй, куштуй, руйнуй. Мене. Зав’язуй очі, руки, заламуй мені спину. Встромляй мене в себе. Себе в мене. І навпаки. По колу, по квадрату, по спіралі. Так, я пішла по колу. По квадрату, по спіралі, а ти тримай, бо ти один. Бо ти єдиний. Так, ми знищимо світи, галактики, планети. Я обіцяю знищити тебе. Здеру із тебе шкуру, м’язи, роздроблю молотком кістки, бо ти… ти ж мій. Т И – М І Й! Я відімщусь тобі за себе, тобі за тебе, тобі за нас. Я ґвалтуватиму тебе роками. Я повинна. Я мушу. Я ж твоя. Твоя маленька дівчинка. Твоя кохана. Із металевим кляпом в твоїй пащі, на колінах, ти кохатимеш мене. Ти мовчки матимеш мене. Кохай мене, свою чарівну. Інакше я трепаную твій гугнявий череп, вийму очі, поцілую твій кровавий ротик, і нігтиком розріжу твій могутній шлунок, й повішу тебе, любчика, на власних кишечках. Ти хочеш цього? Тому кохай мене. Хоча б заради себе. Щоб залишитись в живих. Щоб милуватися моїм волоссям і голосом моїм. Я ж так тобі потрібна, правда? Я потрібна? Ти йди до мене, я ж твоя. В тобі я розливаюсь, розпадаюсь, роздягаюсь. В тобі я зовсім гола. Без принад. Тож користуйся поки мною, а з часом, я обіцяю, відімщусь. Я відімщусь, мій милий, обіцяю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2011
автор: von Tripperman