Добрий Джин, приходив завжди уночі
Із пляшки випитого влітку мартіні,
Я зачинившись в кімнаті на всі ключі,
Чекала на диво, вдивлялася в тіні.
Морочила голову своїми наївними
Жіночими тайнами, недолугими віршами,
Бажаннями ірреально-дивними,
Як мильними кульками ними тішилась...
Каву пила з ним і разом курила,
Гуляла по місту нічному і жила
В придуманім світі … і говорила,
Що нікого, ніколи так не любила…
Мовчала мовчанням, світилася світлом,
Ставала справжнішою цього літа,
Як не було його,- то нудила світом,
Бо за щастя також платиться мито.
Пляшка скляна якось розбилась,
Він більш не приходив, нажаль,
А може мені це тільки наснилось?
Печальна в тій байці мораль….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234531
Рубрика: Байка
дата надходження 13.01.2011
автор: Лана Сянська