Божевілля - "Зупинись!. . "

Ось  я  і  добрався  до  тебе...
Забрати  тебе  в  себе...можна  тільки  ззаді...моя  рука  в  тебе  між  лопатками...все  просто...ось  моя  рука  вже  може  ввійти  в  тебе...the  end...
"Зупинись!.."
-  а  я  думав  від  тебе  нічого  не  залишилось...сховалась  значить...я  зупинився...але  рука  тяготіє...вона  важка  і  хоче...важко  виразити...чи  то  крові,  чи  то  вбивати...вона  хоче  виконати  те  що  я  зупинив...іди...пропади...зникни,  я  розірву  тебе  на  частинки  і  з*їм  забравши  ті  сили  тебе  які  залишились  в  мені,  бо  я  жалкую,  що  зупинився...

***
Гобліни  стріляють  цигарки...моя  кохана  совість  не  дає  їх...
-  3  курс  "блаблабла"  бурси...а  підкурити  є?
-  Нема.  *спускаюсь  в  підвал*  Почекайте,  я  зараз  пошукаю  вам  підкурити.
***
Катакомби,  ми  ніндзя  –  маски  ховають  наші  обличчя,  а  темнота  наші  звуки,  стоїмо  за  їх  спинами  а  вони  нас  не  помічають...дурні  гобліни...
***
-  Знаєш,  Юра,  в  мене  немає  друзів.
-  ...
-  Напевно  поняття  друг  у  всіх  відрізняється...Я  от  стою  під  сонцем-лампою  і  говорю  свому  другу,  що  в  мене  немає  друзів.
-  :)
-  Знаєш,  я  напишу  про  це.
Пускали  дим  хто  вище...вище  сонце  лампа  і  туман...
***
-  Що  зробити,  що  б  не  потрібно  було  втікати  від  себе?
-  Здохнути.
-  Я  люблю  тебе.  Незнаю  нашо  це  сказав,  просто  хотілось.
-  І  на  тому  дякую.
-  За  таке  не  дякують,  да  і  це  слова,  яка  взагалі  з  них  користь...
***
-  Я  зрозуміла,  я  боюсь  не  тебе,  я  боюсь  себе  в  тобі,  я  боюсь  бачити  себе  іншими  очима.  Ти  як  дзеркало.
-  Бачити  себе  чужим  світосприйняттям,  сестричко,  це  великий  дар.  І  ти  вже  не  перша  хто  каже,  що  я  дзеркало...нетішить..
*сестра  читала  мені,  то,  що  по  її  словах  ніхто  ніколи  не  читав  і  не  чув*
-  Незамінимих  людей  нема.
-  Як  же...
-  Будь  яку  людину  можна  просто  замінити  на  іншу  людину.  Унікальність  це  справа  власного  самолюбства,  важко  визнати,  що  ти  такий  самий/а  "особливий"  як  6  мільярдів  людей  на  цій  землі...
-  Але  люди..
-  Сестричко,  ти  просто  занадто  сильно  себе  любиш.  Особливі  особистості,  але  особливий  не  означає  незамінимий,  і  ця  особливість  це  норма...це  не  особливість...
-  Все...я  знаю  що  далі  писати...
*повісила  трубку*
Мені  шкода,  якщо  тобі  боляче,  ти  хоч  поняти  це  можеш...а  мені  казали  що  любити  себе  це  добре...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234398
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 12.01.2011
автор: Caleb