Вмиває зорі в росах ,
Чаклунка темна ніч.
Блукає степом боса,
З думками віч - на -віч.
Обгорнута туманом ,
І місяць у косі,
Блукає аж до рання ,
У золотій росі.
Шепоче даль вітрами,
Зове в долину снів.
Встеляє шлях квітками,
З-під чорних , довгих вій.
Мов лебідь збитий в воду,
Упала в синь Дніпра
І холодніша льоду ,
Кричить німа душа.
Русалкою збирає,
На дні морськім зірки ,
Твоя краса безкрая,
Твій погляд пронизкий.
Самотня , ніч з тобою ,
Живе мій серця бій,
Мелодія живою ,
Бринить в пориві мрій.
Ти, не сумуй хоч сумно,
Яка це дивна річ..
Повір , що я з тобою,
Безкрая , вічна ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2011
автор: Конар