Ти не сенс мій уже, а лише один спогад згасаючий
Не дивися услід, не привласнюй собі мої сльози
То роса омиває обличчя, безслідно стікаючи -
В мої вікна щоніч рветься дощ й всеруйнуючі грози.
Ти не втратив нічого, тобі і ніколи не бачити,
Що самотність, безпомічність, безвість живуть поза римами.
В тебе все: сто шляхів, безтурботність і літо украдене,
А для мене дорога назавжди обмежена зимами.
Не шукай свою правду в очах, що були затуманені,
І забудь всі слова, що лунали із уст божевільної.
В мої вікна вітри і надалі щоночі вриваються,
Та тепер я не та...Мені суджено бути вільною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234238
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2011
автор: more than Dream