– Сестричко, я відчув що станеться щось страшне. Я боюсь зупинитись. Сестричко, цей вибух підходить до горла вже. Сьогодні хотілось вирвати серце ніби воно зайве.
– Мене болить зубчик.
– Сестричко, в пташок немає зубів :) Ти про мене думаєш?
– Інколи...
– Навіть якось приємно...сестричко, я навчився відкривати цей стовп світла з грудей...і так само інші точки...сестричко я от-от вибухну...хочеться написати їй...
– То чому не пишеш?
– Тому що це тільки...Сестричко давай не будем про це говорити?
– Дивні ви люди...
– Знаєш, коли в мене був гастріт, я пикладав руку до живота і він переставав боліти. Попробуй, тепер ти теж так вмієш. Лягай спати, давай завтра кудась витягнемось?
– Давай.
– Добраніч, Сестричко.
– Добраніч, дякую.
– Будьласка.
З мене ростуть чорні паростки знову. Як тоді давно в прірві...
Допоможу сестричці, заберу біль.
Все просто...пятки, кобичик, під пупцем, верх живота, середина грудей, початок горла, ніс, лоб...
Відчув який зуб болить в сестрички...
З мого одягу виросло дерево...
Хочу в свідомий сон...ранок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234184
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 11.01.2011
автор: Caleb